Цибуля-трибулька (Állium schoenoprásum)

ЦИБУЛЯ-ТРИБУЛЬКА – РОДИЧКА   НАШОЇ   ЦИБУЛІ

 

Родина: Цибулеві (Alliaceae)

 

Цибуля-трибулька
Квітки можуть мати ніжно-рожевий, фіолетовий, яскраво-синій або білий відтінок

Справжня батьківщина цибулі-трибульки – Китай. Тільки потім вона з’явилася в Європі, де її стали використовувати в якості декоративної культури як траву для озеленення і як їстівну траву. Сучасний ареал поширення цієї рослини величезний. Це Далекий Схід, Індія, Північна Америка і майже вся Азія. По суті, цей вид є прямим родичем нашого звичайного порею, ріпчастої цибулі, цибулі шалот і навіть часнику.

У нас вона з’явилася, швидше за все, ще в той час, коли чумаки їздили за сіллю в Крим. Сьогодні зустріти її на Рівненщині можна ще частіше, ніж в ті далекі часи. А всьому виною – прогрес. Особливо багато її стало після будівництва атомної електростанції (РАЕС), яку почали будувати в 1970 році. Будівельний матеріал – камінь, пісок, глина – надходив з усіх республік СРСР, а з ними приїхало і насіння цибулі трибульки.

 

Важливо! Ця рослина має широкий ареал поширення, тому сьогодні вже існує безліч декоративних красиво квітучих видів цибулі трибульки!

 

У селах Рівненщини її часто називають цибулею різенцем, дикою чи польовою цибулею і навіть диким часником (хоча вона такою і не є). В далеких сибірських краях ця рослина відома під назвою цибулі шніт або альпійської цибулі. Відмінність між європейським і далекосхідним видом рослини в її листках: у цибулі шніт листки великі, хоча цибулина за величиною майже така ж.

 

 

Як розпізнати рослину

 

 

Цибуля-трибулька
По серединці пелюсток проходить темна, добре видна, жилка

Невеликі розміри цибулин в цибулі-трибульки і є відмінною видовою особливістю цієї рослини. Її форма конічно-яйцеподібна або яйцевидно-довгаста. Розмір цибулини – до 1 см. Зверху її покривають бумагоподібні, дуже схожі на шкіру, листочки. Вони прикріплюються до кореневища і обволікають цибулину міцною волокнистою оболонкою. Кореневище у цибулини коротке і дуже нагадує кореневище цибулі порею.

Стебло у рослини має циліндричну форму. Всередині воно порожнисте. Її висота може варіюватися від 10 до 20, а іноді і до 40 см. Це залежить від місця зростання, погоди, грунту та інших зовнішніх умов. На кожній цибулині з’являється 1-2 листочки. Вони такі ж порожнисті, гладкі, циліндричні, як і стебло.

Особлива гордість рослини – її квітки. Незважаючи на їх маленький розмір, вони дуже красиві. Квітки можуть мати ніжно-рожевий, фіолетовий, яскраво-синій або білий відтінок.

Квітка цибулі-трибульки – це складне багатоквіткове суцвіття; суцвіття куля або суцвіття напівкуля. Пелюстки квіток мають довгасту яйцеподібну або ланцетоподібну форму. По їх серединці проходить темна, добре помітна жилка.
Плід рослини – коробочка, дозріває в серпні або у вересні.

 

 

Місця зростання рослини

 

 

Цибуля-трибулька
Квітка цибулі-трибульки- це складне багатоквіткове суцвіття

На батьківщині цибуля-трибулька утворює справжні зарості-дернини, так як її кореневища тісно переплітаються між собою.

Потрапивши на Україну, ця рослина відмінно прижилася. А все завдяки дивовижній здатності трави відновлюватися навіть після механічних пошкоджень. У квітниках сьогодні висаджуються її окультурених родичів, а ця невеличка дика рослина вважається рослиною-бур’яном.

Викорчовуючи або викопуючи цибулини, людина мимоволі розрізає їх або залишає частину кореневища цієї рослини. А вже на наступний рік на цьому ж місці може вирости нова рослина з миловидною квіткою. Згодом, ця трава може покрити величезні площі так само, як і всі типові рослини-агресори.

Як би там не було, але в травні біля дач, на городах, узліссях, обабіч доріг і залізничних гілок ми часто бачимо невеликі фіолетові, білі або рожеві «кульки» цибулі-трибульки.

 

 

Чим корисна трава

 

 

Чим же корисна рослина, а може вона отруйна? Багаторічна рослина цибуля-трибулька – це трава, яку можна назвати корисною для н/г. Її використовують і в харчовій промисловості (це їстівна трава), і в народному цілительстві (лікарська трава). У промислових масштабах цибулю-трибульку збирають хіба що в районі Великих озер, в Північній Америці, Азії або на її історичній батьківщині – в Китаї.

 

Важливо! Цибуля трибулька – пряна трава, яку сьогодні можна вирощувати тільки через те, що рослина практично не хворіє і не пошкоджується шкідниками! Але смакові якості її практично такі ж, як і у звичайної нашої цибулі.

 

Цибуля-трибулька
Стебло у рослини має циліндричну форму

Наша місцевий цибуля-трибулька дуже рідко використовується місцевим населенням. Для приготування їжі – практично ніколи. А все через наше елементарне незнання. З місцевого населення мало хто знає, що траву можна і потрібно їсти. Адже як на своїй батьківщині, так і в усьому світі, ця трава належить до пряних рослин.

Її можна використовувати так само, як і цибулю порей: додавати в салати, перші або другі страви. А можна заготовити, але не знищувати. Сушені листочки дикої цибулі втрачають свої приємні і незвичайні смакові якості. Краще вже подрібнити її (порізати кубиками) і заморозити або засолити.

Причому в ресторанах рослина використовується повністю: цибулина, стебло, листя і навіть квітка (як гарнір до салатів або перших страв). Їжі вона надає пікантний присмак, адже її гострота не так яскраво виражена, як у цибулі порею.

За відгуками народних цілителів, дика цибуля має такі ж лікувальні властивості, як і інші цибулинні культури, але трохи ослаблені. Вони запевняють, що рослина має антитромботичні, протиракові, антибактеріальні, протизастійні і антивірусні властивості. Її компоненти, завдяки сірчаноорганічним сполукам, перешкоджають зростанню і розвитку пухлин різного походження. Вони однаково добре допомагають при раку стравоходу або при раку простати і шлунка.

 

Цибуля-трибулька
Цибуля-трибулька утворює справжні зарості-дернини

А це в нашій зоні (не забувайте, що ми живемо в районі АЕС) важлива якість. Використовуючи в їжу листків (пір’я) цибулі-трибульки, ми збагачуємо наш організм флавоноідами – дуже активними оксидантами.

Побачивши десь на узбіччі невелику красиву рослину з кулястою квіткою і листям-пір’ям, знайте, що це цибуля-трибулька – дуже корисна і гарна квітка. Не зривайте її просто так, адже користі від рослини більше, ніж шкоди. Краще принесіть квітку в свій сад, де вона стане вам корисною при приготуванні їжі, тобто смачною і оригінальною прикрасою. Тим більше що цвіте цибуля-трибулька з травня і до настання перших прохолодних ночей осені, причому не один раз за сезон. І землю під неї підбирати зовсім не потрібно – вона може рости на будь-якому, хоча б трохи родючому ґрунті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь